сидіння
СИДІ́ННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1–7.
Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Григорій Тютюнник);
Оте сидіння в редакції цілий день – дратує мене без кінця (М. Коцюбинський);
Скільки перетлів душею Юрій за ці години сидіння в парку (А. Хижняк);
Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі (Олесь Досвітній).
2. Місце або предмет, на якому сидять, на який сідають.
Прокурор підвівся з свого сидіння і сперся кулаками об дощечку пульта (І. Франко);
Сидіння для машиніста, на якому тепер сидів я, було приладжене так низько, що я не міг дістати рукою до свистка (Л. Смілянський);
Варивода сів на заднє сидіння, і машина рвонула з місця (С. Голованівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сидіння — сиді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сидіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сидіти 1-7). 2》 Місце або предмет, на якому сидять, на який сідають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сидіння — 1. сидження, сидня, сидні, сідалка, сідавка, див. скамниця 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
- сидіння — СИДІ́ННЯ (дія і стан), СИ́ДЖЕННЯ, СИДНЯ́ розм., СИ́ДЯЧКА розм. Словник синонімів української мови
- сидіння — Сиді́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Тют., Вир, 1964, 86); Оте сидіння в редакції цілий день — дратує мене без кінця (Коцюб. Словник української мови в 11 томах