сидіння
сиді́ння
-я, с.
1》 Дія і стан за знач. сидіти 1-7).
2》 Місце або предмет, на якому сидять, на який сідають.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сидіння — сиді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сидіння — 1. сидження, сидня, сидні, сідалка, сідавка, див. скамниця 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
- сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1–7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Григорій Тютюнник); Оте сидіння в редакції цілий день – дратує мене без кінця (М. Словник української мови у 20 томах
- сидіння — СИДІ́ННЯ (дія і стан), СИ́ДЖЕННЯ, СИДНЯ́ розм., СИ́ДЯЧКА розм. Словник синонімів української мови
- сидіння — Сиді́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Тют., Вир, 1964, 86); Оте сидіння в редакції цілий день — дратує мене без кінця (Коцюб. Словник української мови в 11 томах