сидіти
сиді́ти
-джу, -диш, недок.
1》 Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину).
|| Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).
|| Займати вертикальне положення, за якого тулуб спирається на що-небудь нижньою своєю частиною і підтримується передніми лапами (про собаку, кішку, вовка і т. ін.).
|| Перебувати на чому-небудь, на якійсь поверхні не переміщуючись (про птахів, комах).
Сидіти на яйцях — висиджувати пташенят, зігріваючи яйця теплом свого тіла (про птахів).
Сидіти на телефоні — не відходити від телефону довгий час, передаючи або приймаючи які-небудь відомості, чекаючи на які-небудь повідомлення і т. ін.
2》 Перебувати де-небудь; проводити час десь, у когось.
|| Перебувати де-небудь з метою відпочинку, розваг і т. ін.; гостювати.
|| Мешкати, проживати де-небудь, у когось.
|| розм. Проходити той самий курс навчання повторно або втретє.
|| у сполуч. зі сл. на землі, на грядці, на хазяйстві і т. ін. Вести осіле життя або господарювати де-небудь.
Сидіти над душею чиєю, у кого — набридати своєю присутністю, настирливістю.
3》 Перебувати в певному стані (здебільшого у стані бездіяльності).
|| Не мати чого-небудь, залишатися без чого-небудь очікуваного, потрібного.
|| на чому, розм. Обмежувати себе в чому-небудь (перев. у харчуванні).
Сидіти на шиї чиїй, у кого, діал. кому — бути на чиємусь утриманні, під чиєюсь опікою, обтяжуючи кого-небудь.
Сидіти в кишені у кого, чиїй — бути в повній фінансовій залежності від кого-небудь; бути чиїмсь боржником.
4》 за чим, над чим, з чим, на чому. Займатися чим-небудь, робити щось сидячи.
5》 над ким, коло кого, біля кого, з ким. Перебувати, проводити час поруч з ким-небудь, доглядаючи його (про дитину, хворого і т. ін.).
6》 розм., заст. Обіймати яку-небудь посаду або якесь місце, виконувати якісь обов'язки; служити, бути кимсь. Сидіти на престолі.
7》 розм. Бути ув'язненим, позбавленим волі.
8》 тільки. 3 ос. Міститися, розміщуватися де-небудь.
|| перен. Таїтися, міститися, глибоко вкорінюватися в кому-, чому-небудь (про думки, почуття, нахили, звички і т. ін.).
Сидить у крові у кого, розм. кому — кому-небудь від народження притаманне щось, що становить невід'ємну особливість його характеру, вдачі.
9》 тільки 3 ос. Бути поміщеним куди-небудь (у піч і т. ін.) для виготовлення, обробки.
10》 тільки 3 ос., у сполуч. зі сл. гарно, добре або погано, незграбно і т. ін. Приходитися в якийсь спосіб до статури, ноги і т. ін. (про одяг, взуття, головний убір).
Значення в інших словниках
- сидіти — сиді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сидіти — Си́діти. Жити, мешкати. Женитися не хотів, бо, як казав, своєї власної хати не мав, а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв. Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти зараз на жіноче або комірне (Коб., Земля, 225) // укр. діал. сидіти — мешкати (в певному місці). Українська літературна мова на Буковині
- сидіти — (у кого) перебувати, мешкати, проживати; (на троні) засідати, ур. возсідати; (вдома) не виходити з хати; (у першій клясі) повторно вчитися; (на землі) жити, господарювати; (хутором) жити на чім; (над чим) працювати сидьма... Словник синонімів Караванського
- сидіти — Сідати, вгніжджуватися, висиджувати, висиджуватися, відсиджувати, відсиджуватися, відсідати, возсідати, всідатися, гніздитися, досиджувати, досиджуватися, закам'яніти, заклякнути, засиджувати, засиджуватися, засідати, йорзати (сидіти неспокійно)... Словник синонімів Вусика
- сидіти — [сиед’ітие] сиеджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
- сидіти — СИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Перебувати в положенні, при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). Словник української мови у 20 томах
- сидіти — сиді́ти: ◊ не зна́ти, що в кому сиди́ть про незбагненність людської душі (ср, ст): Такі були часи, що кожний мусив бути обережний, ніколи не знати, що в кому сидить (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сидіти — Він мені у печінках сидить. Луже надокучив. Довго на місці сидіти, то буде задок боліти. Жартують до лінивого. Круки на стерво сідають, а пани на людську біду. Пани наживаються на людській біді. Ні сіло, ні впало, давай, мамо, сало. Приповідки або українсько-народня філософія
- сидіти — (на чому?), -джу, -диш, недок. 1. нарк. Постійно вживати наркотичні речовини. ◇ Сидіти на голці — мати наркотичну залежність. 2. ◇ Сидіти на стакані — багато пити. Він вже сидить на стакані... Словник сучасного українського сленгу
- сидіти — ду́мка гвіздко́м (коло́м) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь весь час думає про щось. Гвіздком стирчала там (у голові) одна думка .. Фразеологічний словник української мови
- сидіти — ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні). Словник синонімів української мови
- сидіти — Сиді́ти, сиджу́, -ди́ш, -дя́ть; си́дячи́; сиди́, сиді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сидіти — СИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Перебувати в положенні, при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). Словник української мови в 11 томах
- сидіти — Сидіти, -джу, -диш гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Словник української мови Грінченка