сидіти

СИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок.

1. Перебувати в положенні, при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину).

На возі сидів гарний козак молодий (Марко Вовчок);

Співробітники сиділи зі здивованими обличчями і поглядали один на одного (І. Франко);

Панночка сиділа перед люстром при світлі свічки і виймала з вух дорогі сережки (О. Довженко);

Автобус не був переповнений. Майже всі пасажири сиділи (М. Томчаній);

// Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).

Вони сиділи нерухомо, .. боячись поворухнутись та зачепити шамкий комиш (М. Коцюбинський);

Студент Павло Синицин сидів навпочіпки біля невеличкого чудернацького деревця (О. Довженко);

Єфрейтор, засукавши рукава, сидить верхи на перекинутому човні (О. Гончар);

// Займати вертикальне положення, при якому тулуб спирається на що-небудь нижньою своєю частиною і підтримується передніми лапами (про собаку, кішку, вовка і т. ін.).

Біля нього сидів білий кудлатий пес і дивився на берег (М. Коцюбинський);

// Перебувати на чому-небудь, на якійсь поверхні не переміщуючись (про птахів, комах).

Закувала зозуленька, На дубу сидячи (Т. Шевченко);

Он сидить на щоглі чайка, Скиглить-галасує (Леся Українка);

Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках (Панас Мирний);

Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (М. Рильський);

На плечі [шарманщика] сидів великий рожевий птах (Ю. Смолич).

2. Перебувати де-небудь; проводити час десь, у когось.

Якби не діти, то би добре було в корчмі сидіти (Номис);

Сидить Петро у Полтаві В стані з поштарями (П. Гулак-Артемовський);

Зараз у мене сидить Хомця (М. Коцюбинський);

Чубенко подумав про тих, що сиділи в окопах (Ю. Яновський);

Увечері Черниш і Сагайда сиділи в розвідників (О. Гончар);

Удень, звичайно, дома сидить [художник] – все малює (А. Головко);

// Перебувати де-небудь з метою відпочинку, розваг і т. ін.; гостювати.

Сиділа в гостях 10 днів (Леся Українка);

// Мешкати, проживати де-небудь, у когось.

– Живи в мене, дочко! Чого ти маєш у чужому селі одинока сидіти! (Марко Вовчок);

[Крістабель:] Ну, як таки вам жити у шатрі? Поки збудуєтесь, у нас сидіте (Леся Українка);

Хата, в якій вони [Герман і мати] сиділи, не їх (І. Франко);

* Образно. – Злидні, як увійдуть до хати, то й сидять до похоронного дзвону (М. Стельмах);

// розм. Проходити той самий курс навчання повторно або втретє.

Третій рік він сидить вже у другому класі (Панас Мирний);

Далеко від батьків відстав, задираючись з дітьми, дванадцятилітній головатий Гнат, який по два роки сидить в кожному класі (М. Стельмах);

// у сполуч. зі сл. на землі, на грядці, на хазяйстві і т. ін. Вести осіле життя або господарювати де-небудь.

– Я сидів все життя на грядці і дивився вниз (О. Довженко);

Довго сидів на дідівському дворі і син Бразд (С. Скляренко);

Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві (Ю. Смолич);

Сидить смерд на землі, та не він господар (А. Хижняк).

3. Перебувати в певному стані (здебільшого у стані бездіяльності).

Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут (І. Котляревський);

Сиди один в холодній хаті... Сиди і нічогісінько не жди!.. (Т. Шевченко);

[Батура:] Я так сидіти не буду, давай і мені роботу (О. Корнійчук);

– До якого ж часу, батьку, будемо отак сидіти? – питався Андрій (О. Довженко);

// Не мати чого-небудь, залишатися без чого-небудь очікуваного, потрібного.

Часами тільки хвилюється море і пароходи [пароплави] не пристають і доводиться сидіти без пошти (М. Коцюбинський);

Хіба не видно он по тій сумовитій корові, .. що Гранчакові діти сидять без ложки молока? (М. Стельмах);

// на чому, розм. Обмежувати себе в чому-небудь (перев. у харчуванні).

– Ховати [пшеницю]? Від кого? – спаленіла Вустя. – Від тих, що на фронті? Що на голодних пайках сидять? (О. Гончар).

4. за чим, над чим, з чим, на чому. Займатися чим-небудь, робити щось сидячи.

Сидите десь за перекладами, коректами, статтями і т. ін (М. Коцюбинський);

Можна було сидіти в садку з роботою, як у хаті (Леся Українка);

Сидить [учителька] над зшитками (В. Сосюра);

Побачив [Варчук], що високе начальство сидить не в хаті за якимись важливими паперами, а в дубовій коморі за самогонним кубом (М. Стельмах);

Через кілька хвилин ми з Юрчиком уже сиділи на веслах (Л. Смілянський);

– Чотири техніки та ще рисувальники садять на проекті... (Іван Ле).

5. над ким, коло кого, біля кого, з ким. Перебувати, проводити час поруч з ким-небудь, доглядаючи його (про дитину, хворого і т. ін.).

[Кнуриха:] Усе б сиділа коло його і не одходила нікуди. На тебе припоручено шпиталь, а тобі до других байдуже, аби одному Василеві було добре (Панас Мирний);

День і ніч тра [треба] було сидіти коло слабої (М. Коцюбинський);

Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших дочок, менших попускала “байди бити”, а сама сиділа з Гапкою, то бавлячи її, то лікуючи всякими ліками (Леся Українка);

Це ж уперше отут і побачив [Данько] колись Наталку.., коли вона сиділа над умираючою матір'ю (О. Гончар).

6. розм., заст. Займати яку-небудь посаду або якесь місце, виконувати якісь обов'язки; служити, бути кимсь.

Через рік сидів [Кирило Іванович] уже на місці помічника столоначальника (Панас Мирний);

– Якої неволі сидіти в дяках? (С. Васильченко).

7. розм. Бути ув'язненим, позбавленим волі.

– Та ні! не я сиділа у острозі, а Левко сидить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Довго сиділи в тюрмі рибалки, доки їх покликали на суд (І. Нечуй-Левицький);

– Пан Остап сидить у міській в'язниці (О. Довженко);

Сиділи ж в одній камері з усіх країв люди (А. Головко).

8. тільки 3 ос. Міститися, розміщуватися де-небудь.

Чорнява голівонька .. сиділа на високій шиї (Панас Мирний);

– Деревину й ту скалічено. Осколки скрізь сидять (В. Кучер);

У дядечка Лупу кошлаті сиві брови, що низько сидять над очима (М. Чабанівський);

На голові в нього сидів зелений, як листя лопуха, капелюх (С. Чорнобривець);

// перен. Таїтися, міститися, глибоко вкорінюватися в кому-, чому-небудь (про думки, почуття, нахили, звички і т. ін.).

А в дядьковім старім тілі сидить молода, свіжа, тепла душа (М. Коцюбинський);

У нього наче біс сидів у голові (Ю. Яновський);

“Біс ревнощів”, що сидів у ньому, знову заволодів ним (А. Головко);

– Ну, скажи, а дрібнобуржуазна стихія здорово сидить у тобі? – добряче ворушаться неглибокі віспинки навколо рівного носа (М. Стельмах).

9. тільки 3 ос. Бути поміщеним куди-небудь (у піч і т. ін.) для виготовлення, обробки.

Сиділа в печі хороша Паляниця (Л. Глібов).

10. тільки 3 ос., у сполуч. зі сл. гарно, добре або погано, незграбно і т. ін. Приходитися в якийсь спосіб до статури, ноги і т. ін. (про одяг, взуття, головний убір).

Йому любо, міряючи, слухати скрипу блискучих .. чобіт, дивитися, як вони гарно сидять об нозі (Панас Мирний);

Одіж на ньому добра, але сидить якось незграбно (Ю. Яновський);

Шинеля сиділа як влита, а зверху шкіряний пояс виблискував мідною бляхою з бомбою (П. Панч);

На Миколі Гуртовому добре сидів гарно пошитий темно-коричневий костюм (Д. Ткач).

На діє́ті [сиді́ти] див. діє́та;

Плечи́ма до кого [оберта́тися (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.)] див. плече́;

Стоя́ти (сиді́ти) / ста́ти (ста́нути, зупини́тися і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) прику́тий (прику́та, прико́ваний, прико́вана) [до мі́сця, до стовпа́ і т. ін.] див. стоя́ти.

◇ Ду́мка [гвіздко́м] стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ (рідко у голі́воньці) див. ду́мка;

Зли́день на зли́дневі сиди́ть (сиді́в), зли́днем поганя́є (поганя́в) див. зли́день;

(1) Над кни́жкою (над книжка́ми) сиді́ти – тривалий час читати.

У кімнаті день в день самотою Над книжками сиджу я (І. Франко).

(2) Сиді́ти без хлі́ба – голодувати; терпіти нестатки, мати нужду.

– Дайте, пане, милостивий... хоч копійку дайте... мати вмирають... два дні без хліба сидимо (М. Коцюбинський);

– Ти ж без хліба сидиш (М. Стельмах);

(3) Сиді́ти в комі́рному – наймати квартиру в кого-небудь.

І досі чудно: своя хата! Це ж, люди добрі, не в комірному сидіти, не щулитись у чужому кутку (М. Стельмах);

(4) Сиді́ти в прези́дії; Сіда́ти / сі́сти в прези́дію (прези́дії) – займати (зайняти) місце за столом, де розміщується виборний орган, що веде збори, з'їзд і т. ін.

[Марченко:] Просимо вас сюди, сідайте, будь ласка, в президію... (О. Корнійчук);

(5) Сиді́ти в чотирьо́х сті́нах:

а) не виходити з дому, з приміщення.

– А ти чого, белбас, сидиш в чотирьох стінах? Така погода – а він сидить. Сам би чорт мене не вдержав у хаті! – крикнув Власов на Василя (Панас Мирний);

б) бути позбавленим товариства, перебувати в самотині.

Чудна Галя, що не переїхала до міста... Сидить там сама в чотирьох стінах... (М. Зарудний);

(6) Сиді́ти голо́дним (голо́дний) – бути голодним, голодувати.

– Та прожра буде за двох класти [їсти], а я повинен голодний сидіти (Панас Мирний);

Андрій був при роботі і хоч не весь заробіток приносив додому, а все ж голодні вони не сиділи (М. Коцюбинський);

(7) Сиді́ти (жи́ти) / сі́сти ху́тором (хутірко́м, хуторко́м, хутірце́м, хуторце́м) – жити на відокремленій земельній ділянці.

Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач (Марко Вовчок);

– Всі землі Малоросії перейшли під сильну руку імператриці. Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик);

На північ від Богуслава, в урочищі Маслів Став, жив хутором старий козак Добридень (П. Панч);

Раділа вдова, що трапились їй добрі молотники, А жила вдова собі хуторцем (Ганна Барвінок);

Виписавсь [панотець] із куреня, сів хуторком... і господарство, і ху-добчину [худібчину] завів (П. Куліш);

(8) Сиді́ти на гауптва́хті – бути під арештом.

За ці “жарти” Льоня не раз діставав від конфліктної комісії догани, позачергові наряди, сидів на гауптвахті (І. Микитенко);

– Дивно, – сказав Тарас, роздумуючи уголос. – Гадав, що ви не марно колись сиділи на гауптвахті... Іван Сергійович почервонів (Василь Шевчук);

(9) Сиді́ти на хлі́бі чийому – жити за чийсь рахунок, бути на чийомусь утриманні.

– Я краще кози доїтиму.., а не буду їсти його хліба! (М. Коцюбинський);

Санаторці жили на хлібах Якима Івановича Потопальського мов у Бога за дверима (Ю. Збанацький);

– Йди з мого достатку, .. як ті розумники, що скаламутили тобі мізки і які тебе в Сибір на поселення запроторять. Тоді вже можеш плювати на мене, а тепер, поки на моєму хлібі сидиш, – зась! (М. Стельмах);

(10) Сиді́ти на я́йцях – висиджувати пташенят, зігріваючи яйця теплом свого тіла (про птахів).

Орлиця ще сиділа на яйцях, а орел кружляв над нею з якоюсь дрібною здобиччю в пазурах (З. Тулуб);

(11) Сиді́ти (стоя́ти), як прип'я́тий – сидіти (стояти) непорушно.

Андрій лишився один. Він сидів, як прип'ятий, навіть не здатний відірвати щоки від молодої топольки (О. Гуреїв).

◇ (12) На то́му сиді́ти – займатися саме тим, а не іншим або добре знатися на чомусь.

– Саме так, звідти, – киває неголений. – Цікаво, як ви здогадалися? – На тому сидимо, – вдоволено каже господар кабінету. – Отже, завітали до нас аж із самого Кавказу? (із журн.);

Оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть) див. оди́н;

(13) Оту́т (ось тут) сиди́ть – уживається, щоб виразити незадоволення, роздратування чим-небудь (звичайно супроводжується жестом – показуванням на голову, шию, потилицю, серце).

– Та таки правда, що воно [земство] в мене отут сидить! – показав [Чіпка] на серце (Панас Мирний);

Руба́ти гі́лку (сучка́), на які́й (яко́му) сиди́ш (сиди́ть, сидимо́ і т. ін.) <�Руба́ти гі́лку під собо́ю> див. руба́ти;

(14) Руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́ (д) див. руба́ти;

Си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.) див. си́ві́ти;

(15) Сиди́ть (опини́вся) на сухо́му хто – комусь не везе, не щастить; хтось потрапив у скрутне становище.

З матеріального боку для Шевченка настали важкі часи. Гонорари .. платних замовців розтанули .. І ось тепер він опинився, як кажуть, на сухому (З. Тулуб);

Про рибу – то й казати нічого. Коли немає вилову в Кухтія, так і знайте, що й найвезучіший рибалка сидить на сухому (з газ.);

(16) Сиді́ти боля́чкою на се́рці у кого і без дод. – невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь.

Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, – болячкою на серці сиділа (Панас Мирний);

(17) Сиді́ти (бу́ти) на ла́ві підсу́дних (обвинува́чених) – бути підсудним.

* У порівн. Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Леся Українка);

Іноді на лаві підсудних залишається лише одна особа із злочинного угруповання, але й та у зв'язку із поверненням справи на додаткове розслідування отримує можливість уникнути покарання за вчинені нею злочини (з наук.-попул. літ.);

(18) Сиді́ти (бу́ти) на ши́ї (на пле́ча́х) у кого, чиїй (чиїх) і без дод. – бути під чиєюсь опікою, на чиєму-небудь утриманні, матеріально обтяжуючи когось.

Батько хотів спекатися його [Тимка] чимшвидше з дому, вирядити геть з хати, щоб він не сидів на шиї (Григорій Тютюнник);

Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьковій шиї (М. Олійник);

– Була вже одна трясця на моїй шиї, – насуплюється Юхрим (М. Стельмах);

(19) Сиді́ти в душі́ у кого – невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь.

– Чи ви знаєте оте гаспидське подружжя, Якова й Катерину, що в душі воно в мене сидить? (О. Стороженко);

(20) Сиді́ти в за́пічку (на печі́):

а) жити безтурботно.

Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами (П. Куліш);

б) не втручатися ні в які справи, перебувати осторонь чого-небудь.

Таку сказав [Латин] річ старшинам: – Мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть [їсти] і пить (І. Котляревський);

(21) Сиді́ти в кише́ні у кого, чиїй:

а) необмежено користуватися чиїмись коштами.

А бухгалтер, дивись, як облаштував свою садибу, що ж, постійно сидить у кишені держави (з публіц. літ.);

б) бути зобов'язаним чимось.

Погляньте, Дмитре, – той похлопав себе по стегну, – тепер ти в мене в кишені сидиш (з публіц. літ.);

(22) Сиді́ти в крові́ у кого, кому – бути притаманним кому-небудь від народження, становити невід'ємну особливість характеру, вдачі і т. ін.

Хома .. викликав симпатію до себе своїм гумором .. що, здається, вже сидів йому в крові (О. Гончар);

(23) Сиді́ти / засі́сти в печінка́х кому – набридати, ставати неприємним, нестерпним.

– Ти піди он краще та подивись, що твоя доня робить на винограднику!.. – Отой виродок у печінках мені сидить (М. Коцюбинський);

Та найбільше матері сиділи в печінках дрова. Як тільки починалася зима – мусила з вільшаника на плечах хмиз носити (Ю. Збанацький);

Товариш усміхнувся: – Тебе дивує записка?.. От ти ще понюхаєш дискусію. В печінках мені сидить оця дискусія (М. Хвильовий);

Ярина лячно глянула на Олексу. – В печінках сидять різні податки, – єритувався [обурювався] він, – подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу! Я мушу якось тікати від податків, від набору (М. Лазорський);

Незалежність українська В печінках засіла їм (П. Глазовий);

Мабуть, не один приїзд князів він бачив за свого життя; і, мабуть, добре ті приїзди засілиѣѣв печінках, що й досі їх забути не може (Г. Хоткевич);

(24) Сиді́ти в ха́ті – бути, лишатися вдома.

Що то ти робиш, синочку, тепер, коли й Лізи нема, коли з дому трудніше вирватися? Певно, сидиш в хаті та читаєш (М. Коцюбинський);

(25) Сиді́ти / засі́сти у па́м'яті у кого, в чиїй і без дод. – не забуватися, запам'ятовуватися.

Весь час не йде, сидить у пам'яті, той виступ на зборах, де йому так гаряче аплодували (з газ.);

Останні сумні події надовго засіли в його пам'яті і не дають спокою (з газ.);

(26) Сиді́ти за спи́ною чиєю – бути на утриманні, під захистом, опікою кого-небудь.

– Ви ж нічого робити не вмієте. За маминою спиною сиділи (А. Хижняк);

(27) Сиді́ти, [і] не ри́патися:

а) нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно.

Хто забрався, .. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка);

б) не втручатися в що-небудь, бути бездіяльним.

О, вона бачить його наскрізь, всі його думки і бажання, то нехай він сидить, не рипається (М. Коцюбинський);

– Сидіти – не рипатись і краще працювати (М. Стельмах);

І не ри́патися, і не сми́катися.

Оце божевільне бажання: все і вся поставити “у фронт!” Підлеглі мають знати своє місце в посадовій обоймі – і не рипатися, і не смикатися (з газ.);

(28) Сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.):

а) перебувати в нерухомому положенні.

Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка);

б) наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін.

Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський);

Ялинка... пиво... Преферанс... А ти – води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс... (В. Еллан-Блакитний);

в) перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від'їжджаючи.

Дід .. незмінно відказує: – Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало);

– Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний);

(29) Сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в) – дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь.

Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий);

(30) Сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі) – перебувати під загрозою небезпеки, катастрофи і т. ін.

– Шкури! Кругом продажні шкури. Сидять на пороховому погребі й задоволені (Ю. Збанацький);

(31) Сиді́ти на своє́му мі́сці – відповідати знаннями, покликанням тощо тій справі, якою зайнятий.

Він був обізнаним у своїй справі, знав усе достеменно. Про таких кажуть – сидить на своєму місці (з газ.);

(32) Сиді́ти на сухаря́х – жити впроголодь, бідувати.

Наш брат письменник тепер на сухарях сидить, кому потрібно його писання (з публіц. літ.);

(33) Сиді́ти на сухо́му – потрапляти в несприятливе, скрутне становище.

Про рибу – то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що найвезучіший рибалка сидить на сухому (з газ.);

(34) Сиді́ти на телефо́ні – чекати на які-небудь повідомлення або передавати і приймати які-небудь відомості, не відходячи від телефону.

Вона цілий день сиділа на телефоні, маючи надію на те, що хтось подзвонить і запросить її на цю вечірку (з газ.);

(35) Сиді́ти на тро́ні (на престо́лі) – царювати, правити, бути монархом.

В 30-х роках ХVІІІ ст., коли на царському престолі сиділа Анна Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії (з наук.-попул. літ.);

(36) Сиді́ти на чемода́нах:

а) зібравши і склавши в дорогу речі, чекати від'їзду.

Вони готувалися до евакуації і сиділи на чемоданах (з газ.);

б) вважати тимчасовим місце своєї роботи, проживання і т. ін.

А в нашому районі секретар чомусь присланий. .. Тут треба корінь пустити, а не сидіти на чемоданах (І. Цюпа);

(37) Сиді́ти на чужо́му во́зі – бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось.

Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко);

(38) Сиді́ти ні в сих ні в тих – почувати себе ніяково, бути в нерішучості.

Дарка сиділа ні в сих ні в тих і не знала, як одмінити розмову (Леся Українка);

Гавриш, зашарівшись, прикусив губу, Він сидів ні в сих ні в тих (Г. Коцюба);

(39) Сиді́ти оди́н на о́дному – де-небудь дуже тісно.

За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (із журн.);

(40) Сиді́ти по хутора́х, рідко – жити обмеженими інтересами, мати вузький світогляд.

Але ж якби ж то знаття! А то думаєш собі: “Свій чоловік, українець... Треба піддержувати національну справу. Годі сидіти по хуторах...” (В. Винниченко);

(41) Сиді́ти ти́хо (тихе́нько) – нічим себе не виявляти, намагатися бути непомітним.

Якісь дивні відносини були у властей з опришками. Наче умовилися: коли ви будете сидіти тихо, то й ми будемо сидіти тихо (Г. Хоткевич);

Резидент замислився. – Невже січова старшина дозволяє козакам бешкетувати на землях чужої держави? – спитав він заклопотано. – О ні! Я знаю, кошові, скільки їх було, все давали накази січовикам сидіти тихо по паланках. Але вони не слухають, – всміхнувся гетьман (М. Лазорський);

Прикинеш дурною головонькою, то виходить, що тепер таке врем'ячко [час], що сиди тихенько (Григорій Тютюнник);

(42) Сиді́ти че́рез горо́д – бути сусідами.

Він [дяк Базьо] не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати і вечеряти (В. Стефаник);

(43) Сиді́ти як (на́че і т. ін.) [соро́ка] в сли́вах – ніяково почувати себе.

Сидить, як сорока в сливах (Номис);

[Галя (помітивши, що Явдоха наче в сливах):] Ходімо, Дуню, й ми туди .. А ви посидьте тут (Панас Мирний);

(44) Си́днем (си́дьма) сиді́ти:

а) сидіти довгий час, не встаючи.

Гості самі сиднем сидять на лавках (Н. Рибак);

б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи.

– Частіше до нас ходи, – чого тобі там сидіти сиднем? З нудьги згинеш! – казав Гордій Демидові (Б. Грінченко);

Настя сиднем сидить вдома (В. Речмедін);

Коли не блукав [хлопчик] десь за коровою в лісі чи з гусьми на пастівнику, то сидьма сидів у кузні (П. Колесник);

Сімейство в Березняка велике, зима настала, сиділи сидьма в хаті (Іван Ле);

* Образно. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (П. Тичина);

Стоя́ти (сиді́ти) як пень (пеньо́к); Стоя́ти (сиді́ти) пенько́м див. стоя́ти;

[Холо́дна] жа́ба сиди́ть під се́рцем див. жа́ба¹;

(45) Як (мов) на ножа́х сиді́ти (стоя́ти, бу́ти і т. ін.)бути весь час у напруженому стані, дуже хвилюватися.

– Почин хороший, – каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Галя мов на ножах стояла (Панас Мирний);

(46) Як (мов, ні́би і т. ін.) сиді́ти на вогні́ – бути надзвичайно схвильованим, збудженим, занепокоєним.

– Я страшенно чогось боявся. Ніби я сидів на вогні (Ю. Яновський);

(47) Як (мов) на шпилька́х (на шпичака́х) сиді́ти (стоя́ти і т. ін.)хвилюватися, виявляючи неспокій, нетерпіння.

Таранюк мов на шпильках сидів (Д. Бедзик);

Один грає лукавими очима і сидить, мов на шпичаках, – так хочеться йому зареготати, другий дивиться строго (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сидіти — сиді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сидіти — Си́діти. Жити, мешкати. Женитися не хотів, бо, як казав, своєї власної хати не мав, а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв. Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти зараз на жіноче або комірне (Коб., Земля, 225) // укр. діал. сидіти — мешкати (в певному місці). Українська літературна мова на Буковині
  3. сидіти — (у кого) перебувати, мешкати, проживати; (на троні) засідати, ур. возсідати; (вдома) не виходити з хати; (у першій клясі) повторно вчитися; (на землі) жити, господарювати; (хутором) жити на чім; (над чим) працювати сидьма... Словник синонімів Караванського
  4. сидіти — Сідати, вгніжджуватися, висиджувати, висиджуватися, відсиджувати, відсиджуватися, відсідати, возсідати, всідатися, гніздитися, досиджувати, досиджуватися, закам'яніти, заклякнути, засиджувати, засиджуватися, засідати, йорзати (сидіти неспокійно)... Словник синонімів Вусика
  5. сидіти — [сиед’ітие] сиеджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. сидіти — -джу, -диш, недок. 1》 Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сидіти — сиді́ти: ◊ не зна́ти, що в кому сиди́ть про незбагненність людської душі (ср, ст): Такі були часи, що кожний мусив бути обережний, ніколи не знати, що в кому сидить (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. сидіти — Він мені у печінках сидить. Луже надокучив. Довго на місці сидіти, то буде задок боліти. Жартують до лінивого. Круки на стерво сідають, а пани на людську біду. Пани наживаються на людській біді. Ні сіло, ні впало, давай, мамо, сало. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сидіти — (на чому?), -джу, -диш, недок. 1. нарк. Постійно вживати наркотичні речовини. ◇ Сидіти на голці — мати наркотичну залежність. 2. ◇ Сидіти на стакані — багато пити. Він вже сидить на стакані... Словник сучасного українського сленгу
  10. сидіти — ду́мка гвіздко́м (коло́м) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь весь час думає про щось. Гвіздком стирчала там (у голові) одна думка .. Фразеологічний словник української мови
  11. сидіти — ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні). Словник синонімів української мови
  12. сидіти — Сиді́ти, сиджу́, -ди́ш, -дя́ть; си́дячи́; сиди́, сиді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. сидіти — СИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Перебувати в положенні, при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). Словник української мови в 11 томах
  14. сидіти — Сидіти, -джу, -диш гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Словник української мови Грінченка