сидітися
СИДІ́ТИСЯ, ди́ться, недок., безос., частіше із запереч. не.
Мати можливість або бажання сидіти.
[Василь:] Ще не зовсім стемніло, а мені вже й не сидиться у подвір'ї (М. Кропивницький);
Ні Маркові, ні Ясі не сиділося (М. Трублаїні);
// Сидіти в якийсь спосіб.
– Як же сидиться тобі тут, товаришок? – розпитував Петро, сідаючи поруч з пацанком (С. Васильченко);
– Хоч вовни тюк .. дідові дайте, щоб м'якше в дорозі сиділось! (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сидітися — сиді́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- сидітися — -диться, недок., безос., частіше із запереч. не. Мати можливість чи бажання сидіти. || Сидіти в якийсь спосіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сидітися — СИДІ́ТИСЯ, ди́ться, недок., безос., частіше із запереч. не. Мати можливість або бажання сидіти. [Василь:] Ще не зовсім стемніло, а мені вже й не сидиться у подвір’ї (Кроп., II, 1958, 115); Ні Маркові, ні Ясі не сиділося (Трубл., Шхуна.. Словник української мови в 11 томах
- сидітися — Сидітися, -диться гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171. Словник української мови Грінченка