1. Словник української мови в 11 томах

сидітися

СИДІ́ТИСЯ, ди́ться, недок., безос., частіше із запереч. не. Мати можливість або бажання сидіти.

[Василь:] Ще не зовсім стемніло, а мені вже й не сидиться у подвір’ї (Кроп., II, 1958, 115);

Ні Маркові, ні Ясі не сиділося (Трубл., Шхуна.., 1940, 196);

// Сидіти в якийсь спосіб.

— Як же сидиться тобі тут, товаришок? — розпитував Петро, сідаючи поруч з пацанком (Вас., І, 1959, 72);

— Хоч вовни тюк.. дідові дайте, щоб м’якше в дорозі сиділось! (Гончар, II, 1959, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сидітися — сиді́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. сидітися — -диться, недок., безос., частіше із запереч. не. Мати можливість чи бажання сидіти. || Сидіти в якийсь спосіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сидітися — СИДІ́ТИСЯ, ди́ться, недок., безос., частіше із запереч. не. Мати можливість або бажання сидіти. [Василь:] Ще не зовсім стемніло, а мені вже й не сидиться у подвір'ї (М. Кропивницький); Ні Маркові, ні Ясі не сиділося (М. Словник української мови у 20 томах
  4. сидітися — Сидітися, -диться гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171. Словник української мови Грінченка