сидіти

сиді́ти:

◊ не зна́ти, що в кому сиди́ть про незбагненність людської душі (ср, ст): Такі були часи, що кожний мусив бути обережний, ніколи не знати, що в кому сидить (Тарнавський З.)

◊ сиді́ти за перду́льки → пердульки

◊ сиді́ти із зало́женими рука́ми → рука

◊ сиді́ти ма́ком → мак

◊ сиді́ти на ба́нтах → банти

◊ сиді́ти як квочка на я́йцях уперто сидіти на одному місці (Франко)

◊ сиді́ти як миш під мітлою → миш

◊ сиді́ти як на туре́цкім ка́заню → казанє

♦ лі́пше сиді́ти вдовою, як жи́ти з бідою (Франко)

♦ я собі́ так сі́ла, як доброго ра́нку так говорить жінка, засидівшись за розмовою і забувши про те, по що прийшла (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сидіти — сиді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
сидіти — Си́діти. Жити, мешкати. Женитися не хотів, бо, як казав, своєї власної хати не мав, а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв. Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти зараз на жіноче або комірне (Коб., Земля, 225) // укр. діал. сидіти — мешкати (в певному місці). Українська літературна мова на Буковині
сидіти — (у кого) перебувати, мешкати, проживати; (на троні) засідати, ур. возсідати; (вдома) не виходити з хати; (у першій клясі) повторно вчитися; (на землі) жити, господарювати; (хутором) жити на чім; (над чим) працювати сидьма... Словник синонімів Караванського
сидіти — Сідати, вгніжджуватися, висиджувати, висиджуватися, відсиджувати, відсиджуватися, відсідати, возсідати, всідатися, гніздитися, досиджувати, досиджуватися, закам'яніти, заклякнути, засиджувати, засиджуватися, засідати, йорзати (сидіти неспокійно)... Словник синонімів Вусика
сидіти — [сиед’ітие] сиеджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
сидіти — -джу, -диш, недок. 1》 Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості). Великий тлумачний словник сучасної мови
сидіти — СИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Перебувати в положенні, при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). Словник української мови у 20 томах
сидіти — Він мені у печінках сидить. Луже надокучив. Довго на місці сидіти, то буде задок боліти. Жартують до лінивого. Круки на стерво сідають, а пани на людську біду. Пани наживаються на людській біді. Ні сіло, ні впало, давай, мамо, сало. Приповідки або українсько-народня філософія
сидіти — (на чому?), -джу, -диш, недок. 1. нарк. Постійно вживати наркотичні речовини. ◇ Сидіти на голці — мати наркотичну залежність. 2. ◇ Сидіти на стакані — багато пити. Він вже сидить на стакані... Словник сучасного українського сленгу
сидіти — ду́мка гвіздко́м (коло́м) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь весь час думає про щось. Гвіздком стирчала там (у голові) одна думка .. Фразеологічний словник української мови
сидіти — ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні). Словник синонімів української мови
сидіти — Сиді́ти, сиджу́, -ди́ш, -дя́ть; си́дячи́; сиди́, сиді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сидіти — СИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Перебувати в положенні, при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись на що-небудь сідницями (про людину). Словник української мови в 11 томах
сидіти — Сидіти, -джу, -диш гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Словник української мови Грінченка