1. Словник української мови у 20 томах

сизоперий

СИЗОПЕ́РИЙ, а, е.

1. Який має сизе пір'я; із сизим пір'ям.

Сизоперий птах;

В нас нема відмітки на папері, І не каже в паспорті печать Про світанки й ночі сизопері (А. Малишко).

2. у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Уживається як ласкаве найменування людини (перев. при звертанні).

– Де вже, щоб мої сини та не помирилась! на цілому світі нема таких слухняних дітей, як мої сизопері орли! – хвалилась Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький);

[Ялина:] А хто це? [Юліан:] Я, моя голубко сизопера, іди сміло! (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сизоперий — сизопе́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сизоперий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  3. сизоперий — -а, -е. 1》 Який має сизе пір'я; із сизим пір'ям. Сизоперий птах. 2》 у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Уживається як ласкаве найменування людини (перев. при звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сизоперий — Сизопе́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сизоперий — СИЗОПЕ́РИЙ, а, е. 1. Який має сизе пір’я; із сизим пір’ям. Сизоперий птах; *Образно. В нас нема відмітки на папері, І не каже в паспорті печать Про світанки й ночі сизопері (Мал., Серце.., 1959, 101). 2. у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Словник української мови в 11 томах
  6. сизоперий — Сизоперий, сизопірий, -а, -е Сизоперый. АД. І. 113. Ой брате мій, брате, сизопірий орле, доглядай же ти, брате, моїх малих діток. Чуб. V. 853. Словник української мови Грінченка