сизоперий
СИЗОПЕ́РИЙ, а, е.
1. Який має сизе пір’я; із сизим пір’ям.
Сизоперий птах; *Образно. В нас нема відмітки на папері, І не каже в паспорті печать Про світанки й ночі сизопері (Мал., Серце.., 1959, 101).
2. у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Уживається як ласкаве найменування людини (перев. при звертанні).
— Де вже, щоб мої сини та не помирилась! на цілому світі нема таких слухняних дітей, як мої сизопері орли! — хвалилась Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 282);
[Ялина:] А хто це? [Юліан:] Я, моя голубко сизопера, іди сміло! (К.-Карий, II, 1960, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сизоперий — сизопе́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- сизоперий — див. сірий Словник синонімів Вусика
- сизоперий — -а, -е. 1》 Який має сизе пір'я; із сизим пір'ям. Сизоперий птах. 2》 у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Уживається як ласкаве найменування людини (перев. при звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сизоперий — СИЗОПЕ́РИЙ, а, е. 1. Який має сизе пір'я; із сизим пір'ям. Сизоперий птах; В нас нема відмітки на папері, І не каже в паспорті печать Про світанки й ночі сизопері (А. Малишко). 2. у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Словник української мови у 20 томах
- сизоперий — Сизопе́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сизоперий — Сизоперий, сизопірий, -а, -е Сизоперый. АД. І. 113. Ой брате мій, брате, сизопірий орле, доглядай же ти, брате, моїх малих діток. Чуб. V. 853. Словник української мови Грінченка