сикатив
СИКАТИ́В, у, спец.
Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки.
Для підсихання фарб, коли їх готують, добавляють сикативи; сикативами можуть бути окиси свинцю (сурик і гльот), цинку, марганцю тощо (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сикатив — сикати́в іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
- сикатив — -у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої лакової плівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сикатив — сикати́в (від лат. siccativus – той, що висушує) речовина, що прискорює процес висихання олій з утворенням твердої плівки. Словник іншомовних слів Мельничука
- сикатив — СИКАТИ́В, у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки. Словник української мови в 11 томах