1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сикатив

сикати́в

-у, спец.

Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої лакової плівки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сикатив — сикати́в іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
  2. сикатив — СИКАТИ́В, у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки. Для підсихання фарб, коли їх готують, добавляють сикативи; сикативами можуть бути окиси свинцю (сурик і гльот), цинку, марганцю тощо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сикатив — сикати́в (від лат. siccativus – той, що висушує) речовина, що прискорює процес висихання олій з утворенням твердої плівки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. сикатив — СИКАТИ́В, у, спец. Речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки. Словник української мови в 11 томах