силуваний

СИ́ЛУВАНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється всупереч чиїм-небудь бажанням, чиїйсь волі, за примусом.

– Атож! Казав, що ця праця незабаром повинна бути обов'язкова, силувана для всіх, хто вчився в школі, неначе якась повинність або панщина (І. Нечуй-Левицький);

Не раз дівчина волить смерть собі заподіяти, ніж по силуванім шлюбі жити з немилим їй чоловіком (І. Франко);

– Без любові я не хочу женитися, і не потребую. А силуваної любові .. я не хочу (О. Кобилянська);

// Здійснюваний через силу.

Вона посміхалася, але посмішка була силувана (Я. Гримайло);

Він відчував в її силуваних рухах та напруженій метушні по хаті непереможну втому (Олесь Досвітній).

2. Позбавлений природності, простоти; удаваний, штучний.

Образ видається нам силуваним, поет хапає інгредієнції [складові частини] з абстракційного світу (І. Франко);

Така повага була їй зовсім до лиця, вона виходила в неї зовсім природна, не силувана (Л. Мартович);

// Напружений, натягнутий.

Якась холодна, силувана атмосфера залягла в салоні (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силуваний — (який виконує щось під примусом) вимушений, примусовий, поневільний. Словник синонімів Полюги
  2. силуваний — си́луваний прикметник здійснюваний під примусом; удаваний, штучний Орфографічний словник української мови
  3. силуваний — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
  4. силуваний — -а, -е. 1》 Який здійснюється всупереч чиїм-небудь бажанням, чиїйсь волі, за примусом. || Здійснюваний через силу. 2》 Позбавлений природності, простоти; удаваний, штучний. || Напружений, натягнутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. силуваний — На милування нема силування. До любови нікого не присилуєш. Не рада курка на весілля, та силують. Не рад чоловік нещастю, та щастя інших його несе. Силуване, немилуване. Силою нікого не полюбиш. Силуваним конем не доробишся. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. силуваний — ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. силуваний — Си́луваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. силуваний — СИ́ЛУВАНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється всупереч чиїм-небудь бажанням, чиїйсь волі, за примусом. — Атож! Казав, що ця праця незабаром повинна бути обов’язкова, силувана для всіх, хто вчився в школі, неначе якась повинність або панщина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. силуваний — Силуваний, -а, -е Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Ном. № 1087. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала. н. п. Словник української мови Грінченка