1. Словник української мови у 20 томах

силування

СИ́ЛУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. си́лувати.

Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (І. Франко);

Сам [розвідник] не дуже помітного зросту, а от по комплекції був такий, що, видно, міг без особливих силувань справитися з трьома довготелесими фріцами (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силування — си́лування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. силування — -я, с. Дія за знач. силувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силування — Си́лування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. силування — СИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. си́лувати. Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. силування — Силування, -ня с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979. Словник української мови Грінченка