силування
СИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. си́лувати.
Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (Фр., XIII, 1954, 284);
Сам [розвідник] не дуже помітного зросту, а от по комплекції був такий, що, видно, міг без особливих силувань справитися з трьома довготелесими фріцами (Логв., Давні рани, 1961, 95).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- силування — си́лування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- силування — -я, с. Дія за знач. силувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- силування — СИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. си́лувати. Не пив без силування, ані їв І так ослаб і весь позеленів, Що вже додолу, наче труп, хилився (І. Словник української мови у 20 томах
- силування — Си́лування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- силування — Силування, -ня с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979. Словник української мови Грінченка