силувано

СИ́ЛУВАНО. Присл. до си́луваний.

На власні очі бачить [Матвій], як люди силувано, проти власної волі, ріжуть себе (Ірчан, II, 1958, 316);

Артем, щоб приховати хвилювання від зустрічі з нею, силувано усміхнувся і спробував звести мову на жарт (Головко, II, 1957, 443);

— Панове, — промовив він силувано доброзичливим тоном (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 72);

До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідаючи на якісь запитання, та й то силувано й односкладово (Коз., Листи.., 1967, 101);

Перша зустріч пройшла якось неприродно, силувано (Гур., Друзі.., 1959, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силувано — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил. Словник синонімів української мови
  2. силувано — Присл. до силуваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силувано — СИ́ЛУВАНО. Присл. до си́луваний. На власні очі бачить [Матвій], як люди силувано, проти власної волі, ріжуть себе (Мирослав Ірчан); Артем, щоб приховати хвилювання від зустрічі з нею, силувано усміхнувся і спробував звести мову на жарт (А. Словник української мови у 20 томах
  4. силувано — си́лувано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови