силуетно

СИЛУЕ́ТНО.

1. Присл. до силуе́тний.

Буває ж так, що людину тягне, настійливо тягне кудись, – ось так і його тягнуло з тої миті, як тільки він побачив із степу це бойове судно, що, мов сама його мрія, силуетно застигло на обрії... (О. Гончар).

2. розм. Не досить глибоко й детально; взагалі, в загальних рисах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силуетно — силуе́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. силуетно — 1》 Присл. до силуетний. 2》 розм. Не досить глибоко й детально; взагалі, в загальних рисах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силуетно — ВЗАГАЛІ́ (в загальних рисах, не торкаючись окремих деталей, подробиць), ЗАГАЛО́М, У ЦІЛО́МУ, СИЛУЕ́ТНО книжн. рідко. Як ваші справи взагалі? (Леся Українка); Робота (літредакторів) загалом гідна всякої пошани (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  4. силуетно — СИЛУЕ́ТНО. 1. Присл. до силуе́тний. Буває ж так, що людину тягне, настійливо тягне кудись, — ось так і його тягнуло з тої миті, як тільки він побачив із степу це бойове судно, що, мов сама його мрія, силуетно застигло на обрії… (Гончар, Тронка, 1963... Словник української мови в 11 томах