1. Словник української мови у 20 томах

силуетний

СИЛУЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Стос. до силуету (у 1, 2 знач.).

За Києвом заходило сонце, й місто здавалося силуетним, нереальним, вигаданим (Л. Дмитерко);

// Який є силуетом (у 1 знач.).

Силуетне зображення.

2. архт., мист. Контурний.

Добре розв'язано і оформлення вистави .. з її строгим за колоритом, майже силуетним задником, що переходить у напівоб'ємні деталі першого плану (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силуетний — силуе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. силуетний — -а, -е. 1》 Стос. до силуету (у 1, 2 знач.). || Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення. 2》 архіт., мист. Контурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силуетний — СИЛУЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до силуету (у 1, 2 знач.). За Києвом заходило сонце, й місто здавалося силуетним, нереальним, вигаданим (Дмит., Обпалені.., 1962, 97); // Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення. 2. архт., мист. Контурний. Словник української мови в 11 томах