силуетний
СИЛУЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Стос. до силуету (у 1, 2 знач.).
За Києвом заходило сонце, й місто здавалося силуетним, нереальним, вигаданим (Дмит., Обпалені.., 1962, 97);
// Який є силуетом (у 1 знач.).
Силуетне зображення.
2. архт., мист. Контурний.
Добре розв’язано і оформлення вистави.. з її строгим за колоритом, майже силуетним задником, що переходить у напівоб’ємні деталі першого плану (Мист., 3, 1966, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- силуетний — силуе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- силуетний — -а, -е. 1》 Стос. до силуету (у 1, 2 знач.). || Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення. 2》 архіт., мист. Контурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- силуетний — СИЛУЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до силуету (у 1, 2 знач.). За Києвом заходило сонце, й місто здавалося силуетним, нереальним, вигаданим (Л. Дмитерко); // Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення. 2. архт., мист. Контурний. Словник української мови у 20 томах