сильветка

СИЛЬВЕ́ТКА, и, ж., заст.

Силует (у 1, 2 знач.).

На обрію на одну мить з'являлась в огняних рамах чорна сильветка з тополь, хат і вітряків (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сильветка — Сильве́тка: — портрет [54] — силует [30] — силует, подоба, образ [47] — силует, стаття-портрет [50] Словник з творів Івана Франка
  2. сильветка — Сильве́тка. 1. Образок, малюнок. Никлевий ланцушок до годинника з сильветкою париского систему (Б., 1900, рекл.). 2. перен. Коротка характеристика певної особи, переважно митця. Українська літературна мова на Буковині
  3. сильветка — -и, ж., заст. Силует (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сильветка — сильве́тка 1. → сильвета (ср, ст) 2. портрет (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. сильветка — СИЛЬВЕ́ТКА, и, ж., заст. Силует (у 1, 2 знач.). На обрію на одну мить з’являлась в огняних рамах чорна сильветка з тополь, хат і вітряків (Коцюб., І, 1955, 315). Словник української мови в 11 томах