симптоматичний

СИМПТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не на його причину.

Для ефективності терапії треба, щоб вона була не тільки симптоматична й етіологічна, а й перш за все патогенетична (з наук. літ.);

Лікування тварин провадили тільки симптоматичне (із журн.).

2. перен. Який являє собою зовнішню ознаку чого-небудь; характерний з певного погляду.

Та й часи вже були симптоматичні. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (С. Васильченко);

Показовий і симптоматичний той факт, що обдароване поповнення нашої прози, як правило, дебютувало з творами про сучасність (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симптоматичний — симптомати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. симптоматичний — -а, -е. 1》 мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не його причин. Симптоматичне лікування — лікування, спрямоване на усунення проявів, симптомів захворювання. 2》 перен. Який є зовнішньою ознакою чого-небудь; характерний з певного погляду; показовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. симптоматичний — симптомати́чний оснований на зовнішніх ознаках; той, що є симптомом; показовий; ¤ с-е лікування – лікування, спрямоване на усунення ознак (симптомів) хвороби незалежно від її основної причини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. симптоматичний — Симптомати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. симптоматичний — СИМПТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не на його причину. Я хотів би насамперед підкреслити, що для ефективності терапії треба, щоб вона була не тільки симптоматична й етіологічна... Словник української мови в 11 томах