симптоматичний
СИМПТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не на його причину.
Для ефективності терапії треба, щоб вона була не тільки симптоматична й етіологічна, а й перш за все патогенетична (з наук. літ.);
Лікування тварин провадили тільки симптоматичне (із журн.).
2. перен. Який являє собою зовнішню ознаку чого-небудь; характерний з певного погляду.
Та й часи вже були симптоматичні. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (С. Васильченко);
Показовий і симптоматичний той факт, що обдароване поповнення нашої прози, як правило, дебютувало з творами про сучасність (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- симптоматичний — симптомати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- симптоматичний — -а, -е. 1》 мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не його причин. Симптоматичне лікування — лікування, спрямоване на усунення проявів, симптомів захворювання. 2》 перен. Який є зовнішньою ознакою чого-небудь; характерний з певного погляду; показовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- симптоматичний — симптомати́чний оснований на зовнішніх ознаках; той, що є симптомом; показовий; ¤ с-е лікування – лікування, спрямоване на усунення ознак (симптомів) хвороби незалежно від її основної причини. Словник іншомовних слів Мельничука
- симптоматичний — Симптомати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- симптоматичний — СИМПТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не на його причину. Я хотів би насамперед підкреслити, що для ефективності терапії треба, щоб вона була не тільки симптоматична й етіологічна... Словник української мови в 11 томах