симптоматичний
СИМПТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не на його причину.
Я хотів би насамперед підкреслити, що для ефективності терапії треба, щоб вона була не тільки симптоматична й етіологічна, а й перш за все патогенетична (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 386);
Лікування тварин провадили тільки симптоматичне (Соц. твар., 1, 1956, 56).
2. перен. Який являє собою зовнішню ознаку чого-небудь; характерний з певного погляду.
Та й часи вже були симптоматичні. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (Вас., Незібр. тв., 1941, 191);
Показовий і симптоматичний той факт, що обдароване поповнення нашої прози, як правило, дебютувало з творами про сучасність (Рад. літ-во, 1, 1961, 6).
Значення в інших словниках
- симптоматичний — симптомати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- симптоматичний — -а, -е. 1》 мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не його причин. Симптоматичне лікування — лікування, спрямоване на усунення проявів, симптомів захворювання. 2》 перен. Який є зовнішньою ознакою чого-небудь; характерний з певного погляду; показовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- симптоматичний — СИМПТОМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. мед. Спрямований на усунення виявів симптомів захворювання, а не на його причину. Для ефективності терапії треба, щоб вона була не тільки симптоматична й етіологічна, а й перш за все патогенетична (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- симптоматичний — симптомати́чний оснований на зовнішніх ознаках; той, що є симптомом; показовий; ¤ с-е лікування – лікування, спрямоване на усунення ознак (симптомів) хвороби незалежно від її основної причини. Словник іншомовних слів Мельничука
- симптоматичний — Симптомати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)