синенько
СИНЕ́НЬКО.
Присл. до сине́нький 1.
Ой на горі, ненько, зацвіло синенько (П. Чубинський);
А в городі росте зілля, зацвіло синенько (з народної пісні);
[Тихон:] Коли б я був маляром, я так би малював того чорта: написав би очі синенько, а брови чорненько (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синенько — сине́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- синенько — Присл. до синенький 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- синенько — СИНЕ́НЬКО. Присл. до сине́нький 1. Ой на горі, ненько, зацвіло синенько (Чуб., V, 1874, 111); А в городі росте зілля, зацвіло синенько (Коломийки, 1969, 214); [Тихон:] Коли б я був маляром, я так би малював того чорта: написав би очі синенько, а брови чорненько (Вас., III, 1960, 157). Словник української мови в 11 томах
- синенько — Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111. Словник української мови Грінченка