синова
СИНОВА́, во́ї, ж., діал.
Невістка.
На її [тещин] приїзд мати судді сама приготовила .. обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від'їхати, лишаючи сина і синову і внука на опіку другої матері (О. Маковей);
Не переносив [отець Ілакович] синової саме за ті прикмети, яких бракувало його синові (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синова — -вої, ж., діал. Невістка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синова — синова дружина сина; невістка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- синова — СИНОВА́, во́ї, ж., діал. Невістка. На її [тещин] приїзд мати судді сама приготовила .. обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від’їхати, лишаючи сина і синову і внука на опіку другої матері (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- синова — Синова, -вої ж. Жена сына. Словник української мови Грінченка