синтаксис

СИ́НТАКСИС, у, ч.

1. Розділ граматики, який вивчає способи поєднання й розміщення слів у мові.

До складу граматики належить морфологія – вчення про будову слів та їх парадигми – і синтаксис – вчення про будову словосполучень (сполучень словоформ) і речень (з наук. літ.).

2. Будова речення й словосполучення і способи поєднання слів у реченні й словосполученні, властиві тій чи іншій мові, певному авторові, твору.

Видатним явищем у розвитку української літературної мови є синтаксис Коцюбинського (з навч. літ.);

Цілком природно, що в творах Гоголя і Короленка ми раз у раз бачимо елементи української лексики, українського синтаксису, української фразеології (М. Рильський);

Автор “Облоги ночі” і “Олександра Пархоменка” [П. Панч] користується нормативним синтаксисом, уникаючи інверсій, різного роду ускладнень при побудові і розташуванні складносурядних і складнопідрядних речень (з наук. літ.).

△ (1) Актуа́льний си́нтаксис – синтаксис речення, що вивчає його актуальне членування, яке передбачає аналіз на комунікативному рівні, визначаючи тему (дане) і рему (нове) висловлювання;

(2) Істори́чний си́нтаксис – синтаксис, що досліджує фактори, шляхи і процеси еволюції синтаксичного ладу речення;

(3) Комунікати́вний си́нтаксис – синтаксис, який вивчає співвіднесеність синтаксичних структур у мовленні, процеси перетворення речення в висловлювання;

(4) Логі́чний си́нтаксис – розділ математичної і формальної логіки, що вивчає правила будови виразів у логічних мовах і правила оперування цими виразами безвідносно до їх семантичного значення; використовують синтаксис логічний з метою побудови спеціальних мов для машинного перекладу;

(5) Си́нтаксис описо́вий – синтаксис, що досліджує властиву мові сукупність синтаксичних структур – типів словосполучень і речень та їх загальних функцій і значень;

(6) Си́нтаксис семанти́чний – синтаксис, що вивчає ті семантичні категорії, що визначають граматичну сполучуваність слів і виявляються через аналіз мовних структур;

(7) Си́нтаксис стилісти́чний – синтаксис, який вивчає закономірності та стилістичні особливості поєднань мовних одиниць у системі словосполучення, речення, тексту;

(8) Си́нтаксис функціона́льний – синтаксис, який вивчає функціональні властивості мовних одиниць, функції словоформи, мовних словосполучень, речень у складних синтаксичних побудовах.