синтоміцин
СИНТОМІЦИ́Н, у, ч.
Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.
При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (із журн.);
Одержання синтоміцину розв'язало проблему лікування черевного тифу, при якому раніш не було дійових засобів лікування (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синтоміцин — синтоміци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синтоміцин — -у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синтоміцин — СИНТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (Мікр. Словник української мови в 11 томах