синтоміцин

СИНТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.

При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 21);

Одержання синтоміцину розв’язало проблему лікування черевного тифу, при якому раніш не було дійових засобів лікування (Наука.., 2, 1955, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтоміцин — синтоміци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синтоміцин — -у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синтоміцин — СИНТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (із журн. Словник української мови у 20 томах