синь

СИНЬ, і, ж.

1. Те саме, що си́нява.

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці (М. Коцюбинський);

Люблю тебе за всі твої пориви, за душу, чулу до страждань чужих, за те, що ти і добра, і вродлива, за синь очей, за голос твій і сміх... (В. Сосюра);

Я так люблю тебе, село, повите синню і снігами! (В. Сосюра);

Ой високо журавлі піднялися в синь (М. Шпак);

Черкає чайка синь морську безкраю (М. Нагнибіда);

Прокинувся Данило і посміхнувся їй зі сну, а потім одразу похмурнішав: побачив під очима дружини дві стрілки загустілої сині (М. Стельмах).

2. Синя фарба.

Молібденова синь легко адсорбується рослинними і тваринними волокнами і застосовується для фарбування пір'я, волосся, хутра, шовку і т. ін (з навч. літ.).

3. Назва деяких руд, шо мають синій колір.

Мідна синь;

Залізна синь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синь — синь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. синь — див. синій Словник синонімів Вусика
  3. синь — -і, ж. 1》 Те саме, що синява. 2》 Синя фарба. 3》 Назва деяких руд, що мають синій колір. Мідна синь. Залізна синь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синь — СИ́НЯВА (синій колір чого-небудь; синій простір, синя поверхня), СИНЬ, СИНИ́ЗНА́ рідше; ПРО́СИНЬ (синій колір чистого неба; синюватий відтінок). Чорноту небес Уже досвітня синява черкає (М. Рильський); Синявою виблискують озера (Ю. Словник синонімів української мови
  5. синь — СИНЬ, і, ж. 1. Те саме, що си́нява. Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. синь — Синь, -ні ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205. Словник української мови Грінченка