синь

Значення в інших словниках

1. синь — синь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. синь — -і, ж. 1》 Те саме, що синява. 2》 Синя фарба. 3》 Назва деяких руд, що мають синій колір. Мідна синь. Залізна синь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синь — СИНЬ, і, ж. 1. Те саме, що си́нява. Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці (М. Словник української мови у 20 томах
4. синь — СИ́НЯВА (синій колір чого-небудь; синій простір, синя поверхня), СИНЬ, СИНИ́ЗНА́ рідше; ПРО́СИНЬ (синій колір чистого неба; синюватий відтінок). Чорноту небес Уже досвітня синява черкає (М. Рильський); Синявою виблискують озера (Ю. Словник синонімів української мови
5. синь — СИНЬ, і, ж. 1. Те саме, що си́нява. Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. синь — Синь, -ні ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205. Словник української мови Грінченка