синьомундирний

СИНЬОМУНДИ́РНИЙ, а, е, іст.

Який носив мундир синього кольору (про жандарма).

Жорстокий морок цитаделі, По кутах тіні – як живі.., Синьомундирні часові Перекликаються ліниво (М. Рильський);

Різноманітний і значний доробок поета [П. Грабовського] з'явився за якихось півтора десятка років – на етапах під недремним оком тюремного наглядача, під гласним наглядом “синьомундирного добродія” – жандарма (з наук. літ.).