синьомундирник
СИНЬОМУНДИ́РНИК, а, ч., іст.
Жандарм, який носив мундир синього кольору.
Наблизившись, Леся помітила на східцях кількох синьомундирників (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синьомундирник — синьомунди́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- синьомундирник — СИНЬОМУНДИ́РНИК, а, ч., дорев. Жандарм, який носив мундир синього кольору. Наблизившись, Леся помітила на східцях кількох синьомундирників (М. Ол., Леся, 1960, 133). Словник української мови в 11 томах