1. Орфографічний словник української мови

синьомундирник

синьомунди́рник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синьомундирник — СИНЬОМУНДИ́РНИК, а, ч., іст. Жандарм, який носив мундир синього кольору. Наблизившись, Леся помітила на східцях кількох синьомундирників (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  2. синьомундирник — СИНЬОМУНДИ́РНИК, а, ч., дорев. Жандарм, який носив мундир синього кольору. Наблизившись, Леся помітила на східцях кількох синьомундирників (М. Ол., Леся, 1960, 133). Словник української мови в 11 томах