синьоцвіття

СИНЬОЦВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет.

Синій цвіт, сині квіти.

Б'є [пастушок] палюгою по цупких стеблах Петрового батога, і вони закипають сполоханим синьоцвіттям (М. Стельмах);

* Образно. Там, удалині, де море сходилося з небом, ще доцвітала ніжним слабеньким синьоцвіттям вузенька смужка – ніби фацелії там хтось кинув на втіху невтомним бджолам (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синьоцвіття — синьоцві́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. синьоцвіття — -я, с., збірн., поет. Синій цвіт, сині квіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синьоцвіття — СИНЬОЦВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Синій цвіт, сині квіти. Б’є [пастушок] палюгою по цупких стеблах Петрового батога, і вони закипають сполоханим синьоцвіттям (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 103); *Образно. Словник української мови в 11 томах