синьоцвіття
СИНЬОЦВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Синій цвіт, сині квіти.
Б’є [пастушок] палюгою по цупких стеблах Петрового батога, і вони закипають сполоханим синьоцвіттям (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 103);
*Образно. Там, удалині, де море сходилося з небом, ще доцвітала ніжним слабеньким синьоцвіттям вузенька смужка — ніби фацелії там хтось кинув на втіху невтомним бджолам (Збан., Сеспель, 1961, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синьоцвіття — синьоцві́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- синьоцвіття — -я, с., збірн., поет. Синій цвіт, сині квіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синьоцвіття — СИНЬОЦВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Синій цвіт, сині квіти. Б'є [пастушок] палюгою по цупких стеблах Петрового батога, і вони закипають сполоханим синьоцвіттям (М. Стельмах); * Образно. Словник української мови у 20 томах