1. Словник української мови у 20 томах

сипанка

СИ́ПАНКА, и, ж., діал.

Дерев'яна тара для зберігання зерна.

Порядкувала [Онися] навіть людьми, що вносили кадовби, діжки, сипанки, солом'яники та бодню (І. Нечуй-Левицький);

– Все своє дитинство я ходив по насінню. Воно в нас було скрізь, де не повернись: в горщиках, у вузликах, на жердках у сінях, в повітці попід стріхою, в сипанках, в мішках та мішечках (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сипанка — си́панка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. сипанка — -и, ж., діал. Дерев'яна тара для зберігання зерна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сипанка — СИ́ПАНКА, и, ж., діал. Дерев’яна тара для зберігання зерна. Порядкувала [Онися] навіть людьми, що вносили кадовби, діжки, сипанки, солом’яники та бодню (Н.-Лев., III, 1956, 83); — Все своє дитинство я ходив по насінню. Словник української мови в 11 томах
  4. сипанка — Си́панка, -ки ж. Деревянная посуда для ссыпки зерна. Левиц. І. 217. Чуб. VI. 250. Вх. Зн. 63. Словник української мови Грінченка