1. Словник української мови у 20 томах

сипання

СИ́ПАННЯ, я, с.

Дія за знач. си́пати.

Польські патріоти під проводом Франса Смольки на спомин трьохсотліття Люблінської унії вирішили висипати на горі пам'яткову могилу. Сипання почали 12 серпня 1869 р. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сипання — си́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сипання — -я, с. Дія за знач. сипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сипання — СИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. си́пати. Словник української мови в 11 томах
  4. сипання — Сипання, -ня с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283. Словник української мови Грінченка