1. Словник української мови Грінченка

сипання

Сипання, -ня

с.

1) Сыпаніе.

2) Наливаніе.

3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сипання — си́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сипання — -я, с. Дія за знач. сипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сипання — СИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. си́пати. Польські патріоти під проводом Франса Смольки на спомин трьохсотліття Люблінської унії вирішили висипати на горі пам'яткову могилу. Сипання почали 12 серпня 1869 р. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. сипання — СИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. си́пати. Словник української мови в 11 томах