сиплуватий
СИПЛУВА́ТИЙ, а, е.
З невеликою сиплістю, трохи сиплий.
Голос мав [М. К. Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (з мемуарної літ.);
Її сиплуватий голос схожий на чоловічий (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сиплуватий — сиплува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- сиплуватий — -а, -е. З невеликою сиплістю, трохи сиплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сиплуватий — СИПЛУВА́ТИЙ, а, е. З невеликою сиплістю, трохи сиплий. Голос мав [М. К. Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (Минуле укр. театру, 1953, 149). Словник української мови в 11 томах