1. Словник української мови в 11 томах

сиплуватий

СИПЛУВА́ТИЙ, а, е. З невеликою сиплістю, трохи сиплий.

Голос мав [М. К. Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (Минуле укр. театру, 1953, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиплуватий — сиплува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сиплуватий — -а, -е. З невеликою сиплістю, трохи сиплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиплуватий — СИПЛУВА́ТИЙ, а, е. З невеликою сиплістю, трохи сиплий. Голос мав [М. К. Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (з мемуарної літ.); Її сиплуватий голос схожий на чоловічий (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах