сипло
СИ́ПЛО. Присл. до си́плий.
В сторожкій тиші ранку голос пролунав глухо й сипло (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
СИ́ПЛО. Присл. до си́плий.
В сторожкій тиші ранку голос пролунав глухо й сипло (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 63).