сипучий
СИПУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що сипки́й¹.
Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (І. Франко);
Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія ґрунту, всі лихі сили перед людським розумом поступляться... (Остап Вишня);
Хлопець .. шукає, де менше піску, де він не такий сипучий, а пісок дедалі сипучіший (О. Гончар);
Він нишком переповз до яру, До круч сипучих і стрімких (М. Бажан);
Його хазяйка мила Сипучої для нас картоплі наварила (М. Рильський);
Сипуча маса.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сипучий — сипу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- сипучий — див. СИПКИЙ Словник синонімів Караванського
- сипучий — -а, -е. Те саме, що сипкий I. Сипуча маса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сипучий — СИПКИ́Й (який складається з дрібних твердих часточок і може сипатися), СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ спец. Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти. Словник синонімів української мови
- сипучий — СИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що сипки́й¹. Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (Фр., XIII, 1954, 39); Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія грунту... Словник української мови в 11 томах