1. Словник української мови в 11 томах

сипучий

СИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що сипки́й¹.

Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (Фр., XIII, 1954, 39);

Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія грунту, всі лихі сили перед людським розумом поступляться… (Вишня, І, 1956, 396);

Хлопець.. шукає, де менше піску, де він не такий сипучий, а пісок дедалі сипучіший (Гончар, Тронка, 1963, 227);

Він нишком переповз до яру, До круч сипучих і стрімких (Бажан, І, 1946, 150);

Його хазяйка мила Сипучої для нас картоплі наварила (Рильський, Сад.., 1955, 56);

Сипуча маса.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сипучий — сипу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сипучий — див. СИПКИЙ Словник синонімів Караванського
  3. сипучий — -а, -е. Те саме, що сипкий I. Сипуча маса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сипучий — СИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що сипки́й¹. Прихожий ззаду сів, і, сніг сипучий живо краючи, Помчали стежкою санки (І. Франко); Поступляться сипучі піски, поступляться чорні вихорі й бурі, поступиться ерозія ґрунту... Словник української мови у 20 томах
  5. сипучий — СИПКИ́Й (який складається з дрібних твердих часточок і може сипатися), СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ спец. Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти. Словник синонімів української мови