сирени
СИРЕ́НИ, ен, мн.
Ряд водяних живородних ссавців з ластами й хвостовим плавцем, що зустрічаються в теплих морях і річках (дюгонь, морська корова, ламантин та ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сирени — (лат. siren< грец. seirēn), сирен. 1. У давньогрецькій міфології – напівптахи-напівжінки, що начебто жили на острові біля узбережжя Південної Італії. Словник поетичної мови Василя Стуса
- сирени — сире́ни (від грец. σειρήν – морська німфа) ряд водяних ссавців. Живуть в Атлантичному та Індійському океанах. Великі рослиноїдні тварини (дюгонь, ламантин тощо). Об’єкт промислу. Інша назва – сиреноподібні. Словник іншомовних слів Мельничука
- сирени — Група водних ссавців, все життя проводять у воді, нездатні пересуватися на суходолі; часто можна спостерігати у вертикальній позі напіввисунутими з води; заселяють тропічні та субтропічні моря; дюгоні, ламантини та винищені морські корови. Універсальний словник-енциклопедія