скарбничка
СКАРБНИ́ЧКА, и, ж.
1. заст. Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін.
– Да пак ще ж і сережки треба перемінити, – згадала пані й подала доньці скарбничку (Л. Яновська).
2. Зменш.-пестл. до скарбни́ця.
Лише торік у народну скарбничку України надійшло більш як чотири мільйони винаходів і раціоналізаторських пропозицій, що сприяли зростанню ефективності виробництва, економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбничка — скарбни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скарбничка — (на мідяки) карнавка, скарбона, скарбонка, скарбунка. Словник синонімів Караванського
- скарбничка — [скарбничка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- скарбничка — -и, ж. 1》 заст. Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін. 2》 перен. Про сукупність досягнень, матеріальних, духовних цінностей і т. ін., що є надбанням кого-, чого-небудь. || Внесок в яку скарбничку, в скарбничку чого, внести в скарбничку яку, чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбничка — СКАРБО́НА церк. (скринька, в яку віруючі кидають гроші на потреби церкви), СКАРБНИ́ЧКА, КАРНА́ВКА. Два злодії в опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають (С. Словник синонімів української мови
- скарбничка — СКАРБНИ́ЧКА, и, ж., заст. Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін. — Да пак ще ж і сережки треба перемінити,— згадала пані й подала доньці скарбничку (Л. Янов., І, 1959, 117). Словник української мови в 11 томах