1. Словник синонімів української мови

скарбничка

СКАРБО́НА церк. (скринька, в яку віруючі кидають гроші на потреби церкви), СКАРБНИ́ЧКА, КАРНА́ВКА. Два злодії в опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають (С. Руданський); Срібло й мідяки густо падали в карнавку, але отець Сидір суворо платив співакам згідно з умовою (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбничка — скарбни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скарбничка — (на мідяки) карнавка, скарбона, скарбонка, скарбунка. Словник синонімів Караванського
  3. скарбничка — [скарбничка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  4. скарбничка — -и, ж. 1》 заст. Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін. 2》 перен. Про сукупність досягнень, матеріальних, духовних цінностей і т. ін., що є надбанням кого-, чого-небудь. || Внесок в яку скарбничку, в скарбничку чого, внести в скарбничку яку, чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скарбничка — СКАРБНИ́ЧКА, и, ж. 1. заст. Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін. – Да пак ще ж і сережки треба перемінити, – згадала пані й подала доньці скарбничку (Л. Яновська). 2. Зменш.-пестл. до скарбни́ця. Словник української мови у 20 томах
  6. скарбничка — СКАРБНИ́ЧКА, и, ж., заст. Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін. — Да пак ще ж і сережки треба перемінити,— згадала пані й подала доньці скарбничку (Л. Янов., І, 1959, 117). Словник української мови в 11 томах