скарлатина

СКАРЛАТИ́НА, и, ж.

Гостре інфекційне захворювання людини (перев. дитячого віку), яке супроводжується високою температурою, червонуватим висипом на тілі та болем у горлі.

Оксана і Дора захорували на скарлатину (Леся Українка);

Все життя тремтіла [мати] за Гришу і за мене .. Спочатку це були скарлатини, потім водовороти на Дніпрі, потім з'явилися жандарми, і тінь від шибениці упала на все мамине життя (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарлатина — -и, ж., мед. Гостре інфекційне захворювання людини (перев. дитячого віку), яке супроводжується високою температурою, червонуватим висипом на тілі та болем у горлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скарлатина — скарлати́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. скарлатина — Гостра інфекційна хвороба, якою найчастіше хворіють діти: ангіна, гарячка, висип, згодом злущування епідермісу на долонях і підошвах; лікування антибіотиками. Універсальний словник-енциклопедія
  4. скарлатина — скарлати́на (італ. scarlattina, від scarlatto – криваво-червоний) гостре інфекційне захворювання людини (переважно дитячого віку). Характеризується загальною інтоксикацією, яскравим почервонінням м’якого піднебіння і язичка, збільшенням лімфатичних вузлів шиї, дрібнокрапковим висипом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скарлатина — СКАРЛАТИ́НА, и, ж. Гостре інфекційне захворювання людини (перев. дитячого віку), яке супроводжується високою температурою, червонуватим висипом на тілі та болем у горлі. Оксана і Дора захорували на скарлатину (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах