скарлатина
СКАРЛАТИ́НА, и, ж. Гостре інфекційне захворювання людини (перев. дитячого віку), яке супроводжується високою температурою, червонуватим висипом на тілі та болем у горлі.
Оксана і Дора захорували на скарлатину (Л. Укр., V, 1956, 294);
Все життя тремтіла [мати] за Гришу і за мене.. Спочатку це були скарлатини, потім водовороти на Дніпрі, потім з’явилися жандарми, і тінь від шибениці упала на все мамине життя (Головко, II, 1957, 587).
Лежа́ти в скарлати́ні див. лежа́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарлатина — скарлати́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скарлатина — -и, ж., мед. Гостре інфекційне захворювання людини (перев. дитячого віку), яке супроводжується високою температурою, червонуватим висипом на тілі та болем у горлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарлатина — СКАРЛАТИ́НА, и, ж. Гостре інфекційне захворювання людини (перев. дитячого віку), яке супроводжується високою температурою, червонуватим висипом на тілі та болем у горлі. Словник української мови у 20 томах
- скарлатина — скарлати́на (італ. scarlattina, від scarlatto – криваво-червоний) гостре інфекційне захворювання людини (переважно дитячого віку). Характеризується загальною інтоксикацією, яскравим почервонінням м’якого піднебіння і язичка, збільшенням лімфатичних вузлів шиї, дрібнокрапковим висипом. Словник іншомовних слів Мельничука
- скарлатина — Гостра інфекційна хвороба, якою найчастіше хворіють діти: ангіна, гарячка, висип, згодом злущування епідермісу на долонях і підошвах; лікування антибіотиками. Універсальний словник-енциклопедія