скелястий

СКЕЛЯ́СТИЙ, а, е.

Який складається із скель, укритий скелями, із скелями.

Околиця гориста і скеляста (О. Маковей);

Праворуч тяглося скелясте гірське пасмо (М. Трублаїні);

Синіють, сивіють [Карпати] удалині, стримлять вершинами над головою, звисають під ногами скелястими урвищами (І. Муратов);

// Який виникає в скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями).

Оселяються леви в різноманітних місцевостях: в скелястих печерах, серед густих колючих чагарників (з навч. літ.);

// Який має вигляд скелі, схожий на скелю.

Він спустився з крутої скелястої гори до Саксагані (Д. Ткач);

Шар вугілля – чорний, міцний, скелястий стояв перед ним (О. Донченко);

// Який живе або росте серед скель, на скелях.

Дарвін довів, що родоначальником усіх порід свійських голубів є дикий скелястий голуб (з наук.-попул. літ.).