1. Орфоепічний словник української мови

скелястий

скеля́стий

[скеил’астией]

м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скелястий — скеля́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скелястий — -а, -е. Який складається зі скель, укритий скелями, зі скелями. || Який виникає у скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями). || Який має вигляд скелі, схожий на скелю. || Який живе або росте серед скель, на скелях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скелястий — СКЕЛЯ́СТИЙ, а, е. Який складається із скель, укритий скелями, із скелями. Околиця гориста і скеляста (О. Маковей); Праворуч тяглося скелясте гірське пасмо (М. Словник української мови у 20 томах
  4. скелястий — Скеля́стий і скели́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скелястий — СКЕЛЯ́СТИЙ, а, е. Який складається із скель, укритий скелями, із скелями. Околиця гориста і скеляста (Мак., Вибр., 1956, 434); Праворуч тяглося скелясте гірське пасмо (Трубл. Словник української мови в 11 томах