скид
СКИД, у, ч.
1. геол. Розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх.
Дислокації, при яких частини верств [порід земної кори] переміщені у вертикальному напрямі, називаються скидами (з навч. літ.).
2. гідр. Зливання зайвої (проти розрахованого рівня) води – з водоймищ, каналів тощо; скидання;
// Зливання води назад у водоймище.
Басейни дозволяють усунути перебої в роботі дощувалок, подавати воду в зрошувальну сітку самопливом, проводити полив без скиду зайвої води назад у став (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скид — скид іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скид — -у, ч. 1》 геол. Розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх. 2》 гідр. Зливання зайвої (проти розрахованого рівня) води – з водоймищ, каналів тощо; скидання. || Зливання води назад у водоймище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скид — Тектонічний розрив; виникає внаслідок розірвання маси гірських порід і переміщення їх вздовж тріщини. Універсальний словник-енциклопедія
- скид — СКИД, у, ч. 1. геол. Розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх. Дислокації, при яких частини верств [порід земної кори] переміщені у вертикальному напрямі, називаються скидами (Курс заг. геол., 1947, 203). 2. гідр. Словник української мови в 11 томах