скид

СКИД, у, ч.

1. геол. Розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх.

Дислокації, при яких частини верств [порід земної кори] переміщені у вертикальному напрямі, називаються скидами (Курс заг. геол., 1947, 203).

2. гідр. Зливання зайвої (проти розрахованого рівня) води — з водоймищ, каналів тощо; скидання;

// Зливання води назад у водоймище.

Басейни дозволяють усунути перебої в роботі дощувалок, подавати воду в зрошувальну сітку самопливом, проводити полив без скиду зайвої води назад у став (Хлібороб Укр., 5, 1967, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скид — Тектонічний розрив; виникає внаслідок розірвання маси гірських порід і переміщення їх вздовж тріщини. Універсальний словник-енциклопедія
  2. скид — СКИД, у, ч. 1. геол. Розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх. Дислокації, при яких частини верств [порід земної кори] переміщені у вертикальному напрямі, називаються скидами (з навч. літ.). 2. гідр. Словник української мови у 20 томах
  3. скид — скид іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. скид — -у, ч. 1》 геол. Розрив товщі шарів гірських порід і опускання їх. 2》 гідр. Зливання зайвої (проти розрахованого рівня) води – з водоймищ, каналів тощо; скидання. || Зливання води назад у водоймище. Великий тлумачний словник сучасної мови